Згадка про зустріч

«Переступаєш  поріг  школи,  для  підтримки  озираєшся  у  пошуках  чогось  знайомого,  рідного,  вдихаєш  на  повні  груди  і  відразу  переносишся   у  дивний  світ  безтурботного  життя,  яке  нехай  було  навіть  декілька  десятиріч  тому», -  так  говорять  колишні  випускники  Олексіївської  школи.  «А  потім  ще  довгий  час  згадуєш  ті  щасливі  хвилини,  години,  які  дали  тобі  змогу  поспілкуватися  з  однокласниками,  вчителями-наставниками,  з  тими,  хто  малечею   мелькав  перед  тобою  на  перервах  протягом  якихось  років,  а  сьогодні  солідним  поглядом  споглядає  тебе».  

     Кожного  року  на  зустріч  випускників  до  школи  приходять  випускники  ювілейних  випусків,  вписуючи  нову  сторінку  книги  спогадів  про  альма-матір.  І  хоча  у  цьому  році,  як  завжди,  така  зустріч  відбулася  ще  взимку,  на  згадку  і  сьогодні  приходять  спогади  про  наших  випускників.  Найбільше  було  тих,  хто  покинув  школу  50  років  тому.  Поважні  і  серйозні,  стримані  і  уважні.  І  хоча  багато  з  них  бували  часто  в  школі,  адже  тут  навчалися  їх  діти,  а   зараз  навчаються  їх  внуки – в  цей  день  були  особливі.  Адже  це  був  їх  день!  День  їхньої  участі  у  шкільному  житті.

  Всі,  хто  молодший  найстарших,  - це  юнь!  Веселі,  радісні,  бадьорі,  із  запальними  вогниками  в  очах.   Згадували  свої  курйози,  зупинялися  на  серйозному,  розповідали  найпотаємніше,  яке  пройшло  випробування  роками.  Із  сльозами  на  очах  згадали  тих,  хто  білим  птахом  відлетів  у  вічність,  залишивши  в  душі  кожного  добру  згадку. 

  Хороший  настрій  підтримували  виступи  школярів  рідної  школи.  А  на  згадку  та  на  допомогу  школі  подарували  газонокосилку,  щоб  територія  школи  були  ще  кращою.  Від  імені  великої  шкільної  родини  хочу  висловити  слова  вдячності  та  подяки  нашим  старшим  друзям.