Згадка про зустріч

«Переступаєш  поріг  школи,  для  підтримки  озираєшся  у  пошуках  чогось  знайомого,  рідного,  вдихаєш  на  повні  груди  і  відразу  переносишся   у  дивний  світ  безтурботного  життя,  яке  нехай  було  навіть  декілька  десятиріч  тому», -  так  говорять  колишні  випускники  Олексіївської  школи.  «А  потім  ще  довгий  час  згадуєш  ті  щасливі  хвилини,  години,  які  дали  тобі  змогу  поспілкуватися  з  однокласниками,  вчителями-наставниками,  з  тими,  хто  малечею   мелькав  перед  тобою  на  перервах  протягом  якихось  років,  а  сьогодні  солідним  поглядом  споглядає  тебе».  

     Кожного  року  на  зустріч  випускників  до  школи  приходять  випускники  ювілейних  випусків,  вписуючи  нову  сторінку  книги  спогадів  про  альма-матір.  І  хоча  у  цьому  році,  як  завжди,  така  зустріч  відбулася  ще  взимку,  на  згадку  і  сьогодні  приходять  спогади  про  наших  випускників.  Найбільше  було  тих,  хто  покинув  школу  50  років  тому.  Поважні  і  серйозні,  стримані  і  уважні.  І  хоча  багато  з  них  бували  часто  в  школі,  адже  тут  навчалися  їх  діти,  а   зараз  навчаються  їх  внуки – в  цей  день  були  особливі.  Адже  це  був  їх  день!  День  їхньої  участі  у  шкільному  житті.

  Всі,  хто  молодший  найстарших,  - це  юнь!  Веселі,  радісні,  бадьорі,  із  запальними  вогниками  в  очах.   Згадували  свої  курйози,  зупинялися  на  серйозному,  розповідали  найпотаємніше,  яке  пройшло  випробування  роками.  Із  сльозами  на  очах  згадали  тих,  хто  білим  птахом  відлетів  у  вічність,  залишивши  в  душі  кожного  добру  згадку. 

  Хороший  настрій  підтримували  виступи  школярів  рідної  школи.  А  на  згадку  та  на  допомогу  школі  подарували  газонокосилку,  щоб  територія  школи  були  ще  кращою.  Від  імені  великої  шкільної  родини  хочу  висловити  слова  вдячності  та  подяки  нашим  старшим  друзям.

Я можу!

Я  можу!

   “Учень – це  не  посудина,  яку  потрібно  наповнити,  а  факел,  який  треба запалити”, - писав  педагог  українського  походження  К.Ушинський,  автор праць  із  теорії  й  історії  педагогіки,  підручників  для  початкової  школи  і статей  з  педагогіки.  Глибокий  зміст  цих  слів  націлює  нас  до  здійснення  особистісно-зорінтованого  навчання  та  виховання,  на  розкриття  талантів  та  нахилів  кожного  учня.

   Навчальний  рік  ще  не  закінчився,  проте  є  яскраві  результати,  про  які  ми  хочемо,  щоб  ви  пораділи  разом  з  нами!

   Підведений  підсумок  проведення  обласного  етапу  Всеукраїнських  предметних  олімпіад.  Учні  нашої  школи  разом  із  своїми  наставниками  у  цьому  році  не  один  раз  підіймалися  на  сходинки  почесного  п’єдесталу.  Так  найтитулованішою  у  цьому  році  стала  Ступак  Альона,  учениця  10  класу.  Вона  виборола  ІІ  місце  з  біології,  ІІІ  місце  з  екології,  вчитель  Макаренко Тетяна,  та  ІІІ  місце  з  історії,  вчитель  Реброва Ольга. Третій  рік  постіль  Вєдєнєєва  Ірина,  учениця  9  класу,  займає  ІІ  місце  з  інформаційних  технологій  «Комп’ютерна  перлинка»,  вчитель  Скиба  Анна. Другий  рік  ІІІ  сходинку  займає  і  учень  10  класу  Малюженко Данііл  з  географії,  вчитель  Доруда  Ліна. Щороку  призера  олімпіади  з  російської  мови  готує Федько Ольга.  У  цьому  році  це  була  Микитенко Юлія,  учениця  11  класу.  І  в  результат і – 6  призових  місць  в  обласному  етапі  предметних  олімпіад!

   Ми  гордимося  своїми  учнями  й  вчителями,  які  підіймають  Олексіївську  загальноосвітню  школу  І – ІІІ  ступенів  ім. Героя  Радянського  Союзу І. Бабака  на  вищий  рівень. Проносять  крізь  роки  запал  творчості,  старання,  наполегливості,  перемоги  попередників.  Хочемо  побажати  їм  міцного  здоров’я,  успіхів  у  підкоренні  вершин  найрізноманітніших  конкурсів  та  олімпіад,  насолоди  від  перемог.

    Особливі  слова  вдячності  хочеться  висловити  депутату   Дніпропетровської  обласної  ради  Євтушенку  Володимиру,  який  є  частим  гостем  у  школі,  меценатом,  про  значну  допомогу  якого   ми  неодноразово  повідомляли  у  газеті.  Приємно,  що  він  знову  виділив  кошти  на оплату  за  проїзд  до  обласного  центру  школярів. Теплі  та  щирі     слова,  а  також  невеликі  подарунки  передав  нашим   зірочкам       начальник  відділу  освіти  Нікопольської  райдержадміністрації  Ступак Микола  та  методист  Донченко Світлана  від  керівників  Нікопольського  району  на  святі  «Обдаровані  діти – надія  України»,  яке  проходило  на  весняних  канікулах  у  нашій  школі. 

   Ми  віримо  у  своїх  дітей!  Віримо  в  їх  успішність!  І  завжди  пам’ятаємо  слова  В.Шаталова:

«Ти можеш!» - повинен нагадувати вчитель учневі.
«Він може!» - повинен нагадувати колектив.
«Я можу!» - повинен повірити в себе учень.

Яскравий  приклад  життя – найкраща  мотивація  до  навчання

   Під  таким  гаслом  в  останні  дні  січня  пройшов  урок-інтерв’ю  з  англійської  мови  у  10  класі  Олексіївської  ЗОШ.  Нестерова  Антоніна  Федорівна  організувала  зустріч  учнів  із  членом  батьківського  комітету  школи  Стриженком  Антоном  Олеговичем.  Спілкування  відбувалося  виключно  англійською  мовою.  Його  вільне  володіння  іноземною  захоплювало  школярів.  Під  час  інтерв’ю  діти  дізналися  про  його  особисте  життя.  Про  його  вподобання,  здібності,а   також  про  реалізацію  їх  у  житті. Цікаво,  що  він  є  «Life  coach» (тренер  із  здорового  і  щасливого  способу  життя).  Тому  така  зустріч  була  вдвічі  корисною,  про  це  говорили  і  старшокласники.  Пропагування  Антоном  Олеговичем  займатися  щоденно  фізичними  вправами,  піддавати  себе  загартуванню,  вживати  здорову  їжу,  створювати  ситуації  з  позитивними  емоціями  – ось  корисні  зернята,  які  він  засівав  у  дитячі  душі.

  А  від  себе  я  хочу  додати,  що  переїхали  вони  в  Олексіївку  8 років  тому. Разом  із  дружиною  Лесею  виховують  трьох  діток,  двоє  з  них  школярі.    Подружжя - активні  учасники  шкільного  життя.  Від  них  завжди  можна  отримати підтримку  та   допомогу  у  вирішенні  нагальних  питань.  Антон  Олегович  неодноразово  надавав  свої  послуги  для  облаштування  кабінетів,  санвузлів  школи.  

    А  ще  їм  величезна  вдячність  приходить  від  воїнів  АТО  за  набори  для  борщу.  З  перших  днів  війни  вони  відразу  включилися  у  це  заняття.  Разом  з  друзями-однодумцями  вони  нарізають  потрібні  овочі,  сушать  їх  у  спеціально  придбаних   для  цього  сушарках,  запаюють  у  вакуумні  упаковки  і  передають  через  волонтерів  бійцям.  З  одного  такого  приготування  там  за  40  хвилин  готують  відро  смачного  домашнього  борщу.  Тільки  за  2014 – 2015 роки  було  відправлено  більше  як  400  пакетів,  з  яких  зварено  більше  як  4000л  цієї  смачної  української  страви.

  Ось  так  тихо,  спокійно,  але  яскраво  своєю  життєвою  позицією  вносять  посильний  вклад  у   життя  країни  наші  односельці.

Школа  в  душі  назавжди

    Школа,  що  рідна  домівка,  то  як  мати  терпляче  навчає  і  зігріває  теплом  дітей,  то    сумує, проводжаючи їх  у  самостійне  життя. Та  через  деякий час  життєва  доріжка  багатьох   випускників   знову  стелеться  до  школи.  І  тепер  уже  дорослі  намагаються  зігріти  теплом  і  любов’ю  свою  альма-матір,  проявити  свою  турботу,  допомогти  добрим  словом,  гідним  прикладом,  цікавою  справою.  Одним  із  таких  випускників  є  Супронюк  Віктор  Вікторович. Прикипівши  душею  до  рідної  Олексіївки,  він  разом  з  дружиною  Оксаною  Василівною  виховують  трьох  діток,  двоє  з  яких – школярі. Батьки – зразок  у  вихованні.  А  для  школи  вони  одні  з  найактивніших  помічників.  То  проявляють  ініціативу  в  модернізації  школи,  то разом  з  батьками  організовують  ремонт  у  класі,  купівлю  столового  посуду  для  їдальні,  то  підвезуть  миючі  засоби,  серветки,  придбають  доводчик  для  дверей,  а  останнім  часом  перейнялися  придбанням  нових  сучасних  класних  дощок  в  заміну  старих  важелезних,  уже  на  даний  час  інколи  травматичних. Ось  і  сьогодні  їх  сім’я  завезла  до  школи  уже  п’яту  дошку  в  подарунок.  Не  нарадуються  раніше  придбаним  дошкам  Реброва О.В   в  кабінеті  історії,  Макаренко Л. М. в  кабінеті  української  мови,  Свічкар В. О.   в  кабінеті  фізики,  Дукельська В. Ю. в кабінеті  початкових  класів.  А  сьогодні  такий  бажаний  подарунок  був  завезений  у  кабінет  біології,  де  працює  Макаренко  Тетяна  Іванівна. І  ось  з  акуратної  упаковки  дошка  займає  своє  почесне  місце  у  класі. Новенька,  сучасна,  компактна,  яскрава, легенька  вона  окрилює  дітей  до  нових  знань,  а  вчителя  до  нових  звершень. А  звершення  в  щоденних  турботах  про  якість  навчальних  досягнень  учнів,  про  їх  результативність  та  перемоги. І  перемоги  не  баряться.  У  ці  зимові  дні, захищаючи  честь  Нікопольського  району  на  ІІІ  (обласному) етапі Всеукраїнських  предметних  олімпіад,   учениця  10  класу Ступак  Альона  принесла  в  скарбничку  району  два  призових  місця:  ІІІ  місце  з  історії  (вч. Реброва О.В.)  та  ІІ  місце  з  біології (вч. Макаренко Т. І.). 

       Допитливі,  старанні,  наполегливі,  розумні,  творчі,  креативні  – ось  спільні  риси,  які  єднають  батьків,  вчителів  та  учнів  Олексіївської  ЗОШ,  створюючи  нерозривний  продуктивний  життєвий трикутник!   

Чужих  дітей  не  буває!

    Дитинство – найкраща  пора  у  житті  кожної  людини.  Проте  інколи  трапляються  випадки,  які   затьмарюють  її   непоправними  втратами,  хвилюваннями  за  долю  близьких  людей. Щоб  діти  не  відчували  себе  одинокими,  дорослі  намагаються  приділяти  максимум  уваги  до  їх  життя:  організовують  оздоровлення,  цікаві  поїздки,  зустрічі,  вітають  із  видатними  датами,  новорічними  святами,  вручають  подарунки  тощо.  Ось  і  в  ці  дні  до  Олексіївської  загальноосвітньої  школи  завітали  заступник  голови  Нікопольської  райдержадміністрації  Г. Зимін та  начальник  відділу  освіти  М. Ступак ,  щоб  привітати  дітей,  батьки  яких  захищають  нашу  державу  на  сході  країни,  а  також  дітей,  які  залишилися  без  батьківського  піклування,  та  вручити  їм  солодкі  подарунки;  побажати   мирних  щасливих  літ, веселих  зимових  свят,  здоров’я,  успіхів  у  навчанні.

     Діти  з  вдячністю  дивилися  на  дорослих,  відчуваючи  в  них  захист, піклування  та  чуйність.